- еолієць
- —————————————————————————————еолі́єцьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
еоліт — 1 іменник чоловічого роду період кам яного віку еоліт 2 іменник чоловічого роду уламок каменя … Орфографічний словник української мови
еолійці — ів, мн. (одн. еолі/єць, йця, ч.; еолі/йка, и, ж.). Давньогрецьке плем я … Український тлумачний словник
еолієць — див. еолійці … Український тлумачний словник
еолійка — іменник жіночого роду, істота іст … Орфографічний словник української мови
еолійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
еолітовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
еолійський — а, е. Прикм. до еолійці. •• Еолі/йський лад муз. старогрецький натуральний лад, має лише одну яскраво виражену опору – тоніку … Український тлумачний словник
еолійка — див. еолійці … Український тлумачний словник
еолітовий — а, е, археол. Прикм. до еоліт … Український тлумачний словник
еол — а, ч. У давньогрецькій міфології – бог, володар вітрів … Український тлумачний словник